В Україні пшениця відіграє найважливішу роль в аграрній галузі. Зерна цієї культури слугують основною сировиною для борошномельної, круп’яної, хлібопекарської та макаронної промисловості. Крім того, вона має величезне значення і для м’ясомолочної сфери.
Якість озимої та ярої пшениці визначається низкою факторів, що впливають на кінцевий продукт. Для того щоб задовольнити потреби як споживачів, так і виробників, необхідно ретельно аналізувати зерно на всіх етапах – як під час збирання врожаю, так і в процесі його переробки.
Аналіз якості зерна містить у собі комплекс показників, що відповідають вимогам нормативно-технічної документації.
Залежно від важливості, якісні показники можна умовно розділити на три групи: загальні, спеціальні та додаткові.
Особлива увага приділяється аналізу м’якої пшениці, яка становить 95% від загального обсягу, оскільки цей сорт найбільш схильний до різних дефектів.
В Україні використовується стандарт класифікації пшениці за класами, ґрунтуючись на вмісті білка і клейковини – ДСТУ 3768:2019, який відповідає міжнародним стандартам ISO і EN.
Різні лабораторні методи дають змогу визначати параметри, клас зернових культур. Для цього використовуються спеціалізовані вимірювальні пристрої.
Насамперед фахівці повинні провести оцінку партії, що надійшла, відповідно до потреб виробництва. Контроль якості озимої пшениці розпочинається одразу після збору врожаю та його очищення в середині серпня, а яру пшеницю перевіряють трохи раніше – у липні. У зерні фахівці досліджують кількість і тип бур’янистих домішок, а також наявність шкідників. Потім проводиться тест на рівень вологості, і залежно від результату зерно відправляють на сушіння.
Під час сушіння зерна відбираються проби з різних шарів для аналізу, щоб переконатися у відсутності фізичних дефектів і зараженості. Також оцінюються рівень клейковини, вміст білка та швидкість падіння зерен.
На основі результатів аналізу середньої проби, кожна партія отримує сертифікат якості під час відвантаження. Цей сертифікат включає показники, встановлені законодавством, і підтверджує відповідність продукції класифікації та вимогам безпеки для здоров’я і життя населення.
Для забезпечення доступу до міжнародних ринків передбачено обов’язковий лабораторний контроль якості: аналіз класності продукції проводиться як до завантаження, так і після розвантаження кожної партії.
Визнаються тільки результати лабораторій, сертифікованих відповідно до міжнародних стандартів GAFTA, ICUMSA або FOSFA.
Для лабораторного аналізу якості та класності зерна використовуються такі прилади:
Для правильного підбору обладнання за параметрами необхідно звертатися до спеціалізованих компаній, які допоможуть замовити прилади, що найбільше відповідають потребам виробництва.
“АНАЛИТ ПРИБОР” – виробник Пурки ПХ- 3 “Пурка ПХ-3” – це прилад, за допомогою якого можна швидко і точно визначити натуру зерна – масу літра, виражену в грамах. Принципи роботи...
Залізні шафи для одягу – обов’язковий атрибут роздягальні будь-якого підприємства або великої компанії. Організація з великою кількістю співробітників обов’язково повинна мати окреме приміщення, де працівники могли б переодягнутися в робочий...
Компанія “Аналит Прилад” пропонує великий вибір пристосувань для оптимізації робочого процесу лабораторій. Різноманітні лабораторні столи можуть бути укомплектовані такою важливою складовою, як тумба. Зараз лабораторні меблі – необхідний елемент, який...
‘Элекс – 7’ – сучасніший і вдосконалений аналог пристрою Чижевої. Прилад застосовується для виміру вологості харчових продуктів і сировини. Вологомір відповідає державним стандартам №21094 і №3626. Спосіб роботи вологоміра Харчова...
Збір зерна з полів є сезонним процесом і в засіках має бути запасене необхідна кількість продукції, щоб уникнути зриву постачань на внутрішній ринок для виготовлення хлібобулочних, макаронних, кондитерських виробів, годування...
У сучасних аналізаторах використовуються дві різні технології, кожна з яких застосовується відповідно до завдання, що стоїть перед дослідником. Так, для повного аналізу різного зернового матеріалу застосовуються методи відображення і пропускання....
Якщо не вживати відповідних заходів щодо боротьби з кліщами, шкідливими комахами, гризунами (мишоподібними) та іншими шкідниками зерна при зберіганні різної сільськогосподарської продукції, у тому числі й зерна, можна зіткнутися зі...
Ріпак – це трав’яниста рослина сімейства Хрестоцвітих, який набув широкої популярності зовсім недавно. Обробляти його як олійну культуру почали у ХІХ столітті. Втім, перші згадки про цю рослину з’явилися приблизно...