Правила приймання і методи відбору проб зерна

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

Здоров’я кожної людини безпосередньо залежить від якості продуктів харчування, які він вживає – тому кожен продукт, перш ніж потрапити в торгову мережу і на сімейний стіл, повинен пройти ретельну перевірку. Обов’язковій апробації підлягають і зернові культури (пшениця, жито і інші злаки), з яких потім виготовляється хліб, – один з продуктів першої необхідності.

Відбір і аналіз усіх характеристик зернових культур сьогодні робиться не “на очко”, а за допомогою спеціальних лабораторних приладів, що забезпечують високоточне визначення якості проб зерна. У хлібозаготівельній галузі існують суворі правила відбору проб зерна, що регулюються відповідним Гостом. Більше того, державному стандарту повинне відповідати і приймання – процес прийому зерна в зерносховищі.

ГОСТ для відбору проб зерна

Детальні правила приймання, методи відбору та формування зернових проб описані в чинному ГОСТі 13586.3-83, який так і називається – «Зерно. Правила приймання та методи відбору». Цей ГОСТ відбору проб зерна поширюється на всі поставки та заготівлі зернових та зернобобових культур, призначених не тільки для продовольчих, але й для кормових цілей, а також відбір проб зерна з автомобілів. Не стосуються правила ГОСТу 13586.3-83 лише арахісу та сої, для яких існує інший Держстандарт.

Правила приймання і узяття проб зерна по Госту

Перед тим, як приступити до узяття проб зерна, його необхідно прийняти в зерносховище згідно зі встановленими правилами. Загальні правила приймання пшениці, встановлені держстандартом, такі:

1. Якщо під час прийому, відвантаження та зберігання нової партії зерна в ньому візуально будуть виявлені сторонні предмети (шматочки дерева, металу, камінці і так далі) – вони повинні бути вилучені.

2. При прийомі партії зерна необхідно визначити його стан, керуючись такими параметрами:

• колір, запах;
• натура (зернова маса в 1 л) – цей параметр визначається за допомогою приладу, який називається пурка;
• вологість (для визначення вологості зерно лущить, використовуючи спеціальні лущення);
• склоподібне (розрізняють склоподібне, напівсклоподібне та променисте зерно – ці характеристики визначаються діафаноскопом);
• зараженість шкідниками (наприклад, пошкодження пшениці клопом-черепашкою та ін.);
• наявність домішок – зернової (інших культур) та сміттєвої;
• масові частини білка та сирої клейковини;
• загальна якість та кількість падіння клейковини.

3. Якщо в пшениці виявлено більше 15 римесів інших культур, то її приймають як “суміш пшениці з іншими культурами” (зерновими та/ або зернобобовими), документально відзначаючи склад у відсотках.

4. Зерно також має пройти контроль за вмістом шкідливих речовин :

• мікротоксинів;
• токсичних елементів;
• радіологічних показників;
• залишкової кількості пестицидів.

5. Якщо за результатами приймально-здавальних випробувань або візуального огляду пшениця не відповідає встановленим нормам безпеки та якості, то вона підлягає поверненню. Уникнути повернення можна лише в тому випадку, якщо партію можна розділити на частини, однорідні за якістю — тоді після аналізу повторних проб зерна в лабораторії повернення може бути проведене частково.

6. Якщо хоча б за одним із показників аналізу зерна пшениці було отримано незадовільний результат, то випробування проводиться вдруге, на подвійній кількості проб із тієї ж партії зерна. Результат повторного випробування вважається остаточним та поширюється на всю партію.

Як правильно відбирати проби зерна

Щоб адекватно оцінити якість зерна, необхідно забезпечити правильність відбору його проб. Неточний або недбалий відбір проб зерна для аналізу недопустимий, оскільки призводить до невірних результатів і неправильних взаєморозрахунків. Поняття проби ГОСТ відбору проб зерна визначає так: “Проба зерна – ця деяка кількість зерна, відібрана від партії з метою визначення її якості”. Відбором проб зерна займається спеціаліст – пробовідбірник.

Якість зерна – це сукупність багатьох його ознак і властивостей, якими визначається його придатність до використання для продовольчих і інших цілей (наприклад, насінних, фуражних та ін.). Методи відбору проб зерна ґрунтуються на наступному принципі: проби зерна аналізуються з кожної партії — для цього наперед готується так звана середня проба.

Середня проба відбирається починаючи з точкової проби – невеликого об’єму зерна, вибраного з однієї точки партії за один прийом. Зерно на пробу відбирають за допомогою спеціальних пристосувань – ручних щупів і пробовідбірників. Для ручного відбору проб використовуються щупи різних різновидів – циліндричні, конусні, мешковые. Для механічного відбору – механічні пробовідбірники.

Сумарна кількість точкових проб під час візування зерна становить т.з. об’єднану пробу – з неї і виділяється середня проба, маса якої зазвичай становить 2 кг (+/- 0,1 кг). Якщо під час аналізу проби застосовується аналізатор У1-ЕАЗ, то маса середньої проби становить 3 кг. Якщо маса проби (середньодобової чи об’єднаної) перевищує 2 кг, з об’єднаної проби виділяють середню, використовуючи при цьому спеціальний прилад — дільник — наприклад, БИС-1.

Сьогодні купити щуп для відбору проб зерна, а також якісні і надійні лабораторні прилади для перевірки і оцінки якості зернових культур можна на сайті підприємства “Аналит Прилад”. У нашому асортименті є:

• пробовідбірники;
• лічильники зерна;
• пурки;
• шелушители;
• аналізатори;
• діафаноскопи;
• дільники і багато що інше.

Уся наша продукція пройшла відповідну сертифікацію і може бути відправлена до будь-якого міста – вартість доставки вантажними перевізниками вже включена у вартість устаткування.