Як захистити зерно від гризунів комор і інших шкідників?

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

Якщо не вживати відповідні заходи по боротьбі з кліщами, шкідливими комахами, гризунами (мишоподібними) при зберіганні різної сільськогосподарської продукції, у тому числі і зерна, можна зіткнутися зі значними труднощами, які приведуть до економічного збитку.

Втрати в сільському господарстві від шкідників і гризунів часто досягають 30-50В таких випадках втрачаються насінні, фуражні і продовольчі якості самої продукції. Для людського і тваринного організмів продукти життєдіяльності усіх мишоподібних гризунів є небезпечними і призводять до різних захворювань. Якщо зерно було заражене шкідниками, воно вже не лише не відповідає прийнятим нормам, але і не зможе отримати сертифікат.

Найбільшу небезпеку представляють шкідники, які живуть в запасах насіння. Кукурудза і пшениця, які були пошкоджені довгоносиком комори, втрачають рівень схожості (на 27 97 Якщо зерно було пошкоджене рисовим довгоносиком, то відсоток схожості складає 61 75В випадку ушкодження насіння сурінамським борошноїдом, рівень досягає 18 25/p>

На півдні України на 1 кг зерна налічується близько тисячі особин різних шкідників. Найнебезпечнішими серед них вважаються:

• рисовий довгоносик або Sitophilus oryzae L.;
• довгоносик комори або Sitophilus granarius L.;
• малий борошняний хрущак або Tribolium confusum Duval;
• булавоусый малий борошняний хрущак або Tribolium castaneum Herbst.;
• зерновий точильник або Rhizopertha dominica F.;
• сурінамський борошноїд або Oryzaephilus surinamensis L.;
• південна вогнівка комори або Plodia interpunctella Hubner;
• горохова зернівка або Bruchus pisorum;
• млинова вогнівка або Anagasta kuehniella Z.;
• борошняний кліщ або Acarus siro L.;
• зернова міль або Sitotroga cerealella Oliv.

Шкідники запасів хлібній продукції

Велику небезпеку представляють гризуни, які живуть в коморах. Вони не лише псують зерно і залишають в нім продукти своєї життєдіяльності, але і псують майно (тара, устаткування, інвентар) і ушкоджують будівлю комори. Також вони переносять різноманітні епідеміологічні захворювання, які є небезпечними не лише для тварин, але і для людей. Найнебезпечнішими з гризунів вважаються:

• чорний щур або Rattus rattus L.;
• будинкова миша або Mus musculus L.;
• сірий щур або Rattus norvegicus Berk.

У Україні цього року ця проблема посилюється. Це пояснюється недостатньою кількістю продовольчої і насінної пшениці, складністю підготовки до збору і зберігання урожаю. Крім того, необхідно ввести на територію країни не менше 3 тонн насінної і продовольчої пшениці, що тільки посилює фінансову проблему.

Уміле поєднання винищувальних і профілактичних заходів на різних етапах заготівлі і зберігання дозволить виключити (чи хоч би зменшити) втрату зерна.

Для того, щоб запобігти попаданню шкідників в зерно, яке спрямовується на зберігання, необхідно провести цілий комплекс різних заходів. Важливо використати рекомендовані інсектициди під час вегетації.

На сьогодні одним з найпопулярніших методів захисту зерна вважається десикация сільськогосподарських культур. Для цього проводяться переджнивні обробки зерна препаратами, до складу яких входить глифосат. За допомогою цього методу різко зменшується кількість втраченого зерна під час прибирання комбайнами. Крім того, спрощується робота на струмах, де зерно доводять до світових стандартів по засміченості і вологості.

Перед тим, як в приміщення складів засипати зерно нового урожаю, необхідно ретельно очистити їх від рослинних залишків. Також очищають техніку і прилеглу територію. Навіть закутки і щілини необхідно добре перевірити і вичистити від розсипів старого зерна. У приміщенні стіни білять за допомогою хлорного вапна.

Зерно зберігають окремо відповідно до засміченості, натурної маси, зараженості і вологості. На життєдіяльність усіх шкідників комор істотно впливає температура в приміщенні. Якщо в складі тривалий час залишається мінусова температура, то їх розвиток значно затримується. З часом шкідники гинуть. Саме тому важливо постійно перевіряти сире зерно на температуру. Для цього вам знадобляться термоштанги для виміру температури зерна

Шкідники гинуть від сушки, очищення, прогрівання, промороження і охолодження зерна. За допомогою очисних машин сільськогосподарські культури можна очистити від кліщів, хрущаков, борошноїдів, довгоносиків, а також личинок цих комах.

Ще одним досить ефективним способом боротьби на комах комор зважає обробка порожніх складів спеціальними інсектицидами (пиретроидными і фосфорорганічними). Серед них слід виділити “Карате”, “Актеллик”, “Фастак”, “Арриво”, “Фуфанон”. Ця процедура проводиться двома способами: аерозольним (у співвідношенні 20 мл/1 куб.м) і вологим (у співвідношенні 0,2 літра препарату на 1 квадратний метр приміщення).

Територію, яка прилягає до складів, також обприскують. Але тут використовується подвійна доза інсектицидів. Цей захід дозволяє значно понизити розмноження шкідників, особливо, якщо зерно повинне зберігатися короткі терміни. Але при тривалому зберіганні вона не підходить, оскільки може пошкодити сільськогосподарські культури.

Щоб захистити продовольче, насінне і фуражне зерно, яке повинне довгий час зберігатися в складському приміщенні, використовують спеціальні комплекси від шкідників. Для цього його під час засипки на стрічковий транспортер обробляють розчином вищезгаданих інсектицидів. Було доведено, що до моменту реалізації оброблене зерно не перевищує рекомендованої дози інсектицидів, а також надійно захищено від ушкодження.

Головною перевагою цього способу є той факт, що позитивний результат досягається як в негерметизованих, иак і в герметизованих приміщеннях.

Якщо ви бажаєте отримати ефективний результат у боротьбі з шкідниками і гризунами, то можна провести так звану швидку дезактивацію (займає до 10 днів). Для цього використовуються фуміганти з пасивним і активним методом внесення. Для проведення швидкої дезактивації необхідно спочатку герметизувати складське приміщення.

Використовуються наступні фуміганти: бромистий метил (але цей засіб вже злегка застаріло) або пігулки з фосфідом алюмінію (“Фоском”, “Алфос”, “Фостоксин”) і фосфідом магнію (“Магтоксин”, “Дегеш Плейтс”). Цей спосіб підходить для обробки завантажених або незавантажених елеваторів і приміщень. Роботу проводять бригади спеціально навчених робітників.

У складське приміщення подається бромистий метил в газоподібному виді із спеціальних балонів (20-100 г/1 куб.м). Головним мінусом цього методу є необхідність в припиненні усіх робіт і виведенні людей з приміщення на період дегазації і фумігації.

При використанні пігулок процедура трохи змінюється. Фуміганти вводяться в зерно за допомогою дозаторів. На 1 куб.м або на 1 тонну сільськогосподарської культури використовують 2-6 пігулок. Фумігація при температурі 5-10 градусів проводиться близько 10 днів. Якщо температура вища (21-25 градусів), то тривалість процедури зменшується до 5 днів. Після цього проводиться дегазація ще впродовж 10 днів. За наявності допустимої норми залишків можлива реалізація зерна.

Критерії доцільності використання різний фумигатов були розроблені різними науковими установами. Вони залежать від економічного порогу розвитку комах, рівня їх шкідливості, основної щільності ушкодження зерна (экз/кг) і допустимого стандарту щільності поразки на 1 кг продукції. На сьогодні існує п’ять рівнів зараження зерна шкідниками :

• менше 1 экз/кг – загальна кількість втрат менше в економічному плані, чим витрати на дезинсекцію;
• до 3 экз/кг – загальна сума втрат є рівноцінною витратам на дезинсекцію;
• до 15 экз/кг – втрати від шкідників значно вище за витрати на дезинсекцію;
• до 90 экз/кг – для продовольчих цілей безпосередньо зерно використати вже не можна;
• вище за 90 экз/кг – зерно непридатне для продовольчих цілей.

У південних областях України значне зараження зерна (до 94наблюдается вже після пари місяців збереження на складі. При цьому щільність зараження практично усієї продукції перевищує середню норму (вище за 15 экз/кг). Нерідко вона досягає 50-90 экз/кг Якщо в насінні знаходять довгоносика комори, то їх вже неможливо використати для посіву. Якщо поразка висока, то продукцію не можна використати навіть для переробки. Особливу небезпеку для насінного зерна представляють зернова міль і вогнівка комори.

У сховищах України останніми роками склалася досить складна фітосанітарна обстановка. Саме тому необхідно проводити хімічний захист зерна від гризунів і шкідників. Адже витрати на цей метод невисокі, тому вони досить швидко окупаються.

Незалежно від температури і умов погоди мишоподібні гризуни розмножуються в приміщеннях складів постійно. Для боротьби з ними використовуються отруєні приманки, які розкладають в підвалах і під навісами. Сьогодні найчастіше беруть вже готові приманки, які складаються з фосфіду цинку (наприклад, “Роденфос”), флокумарена (наприклад, “Шторм”) або бродифакума (наприклад, “Смерть щурам”). Розкласти приманки необхідно на відстані не більше 15 метрів один від одного. Не забувайте періодично перевіряти і міняти отруту.

Придбати приманки і фуміганти можна в спеціальних організаціях. Звертайте увагу на наявність ліцензії на право торгівлі пестицидами.