Багато зернових культур садять навесні чи восени. Це два поширені сорти — ярі та озимі. Пшениця – найпопулярніша культура, яка має яру та озиму форму. Втім, вона не єдина: аналогічно можна вирощувати й інші зернові культури, овочі. Озимі сорти більш врожайні внаслідок запасів вологи в ґрунті напровесні, але їх можна вирощувати тільки в районах зі стійким сніговим покривом.
Пшениця – одна з найдавніших та найважливіших зернових культур. Її вирощують понад 10 000 років. Найбільш важливими є:
Крім того, частина пшениці використовується для виробництва крохмалю, солоду, декстрози, глютену, спирту та інших продуктів. Сортність зерна та борошна визначають у лабораторіях, використовуючи тістомісарки.
Рослина пшениці має глибоке коріння, довге тонке листя і порожнисті стебла у більшості сортів. Суцвіття складаються з різної кількості дрібних квіток, від 20 до 100. Вони зібрані групами від 2 до 6 у колосках, де пізніше з’являються зерна. Попри те, що пшениця вирощується в різних кліматичних умовах і на різних грунтах, вона найкраще пристосована до регіонів з помірним кліматом з кількістю опадів від 30 до 90 см.
Більшість пшениці, що використовується в їжу, вимагає обробки. Зерно очищають, а потім кондиціонують додаванням води, щоб правильно розбилося ядро. При помелі зерно дробиться, а потім проходить через низку вальців. У міру того, як більш дрібні частинки відсіюються, більші потрапляють на інші вальці для подальшого подрібнення. Перед початком виробництва зерно досліджується, щоб оцінити якість врожаю. Для цього у нас можна придбати шпателі, зернові лупи та інше обладнання.
Найбільша частина пшеничного борошна, що виробляється, використовується для випікання хліба. Пшениця, вирощена в посушливому кліматі, зазвичай належить до твердих сортів з вмістом білка 11-15% та високим вмістом глютену. З твердого типу виходить борошно, що найбільше підходить для випікання хліба. Пшениця вологих районів м’якша, з вмістом білка близько 8-10% і слабкою клейковиною. Біологічні характеристики зерна визначають у лабораторних умовах, використовуючи молоткові млини, вимірювальне обладнання.
Озима та яра пшениця – це дві основні форми цієї сільськогосподарської культури. Від зимових погодних умов залежить, чи можна у регіоні вирощувати озимі сорти.
Основна різниця між озимими та ярими сортами полягає в термінах посіву. Посівну кампанію проводять навесні чи восени. Розрізняється і вегетаційний період. У першому випадку він триває в середньому 280 днів, а в другому – 100 днів. Основним джерелом харчування озимих сортів є азот, фосфор та калій. Озимій пшениці ці речовини особливо потрібні в період від сходів до кущіння. Навесні добриво теж вносять, але осіннє підживлення важливіше.
Головна відмінність – терміни посіву злаків. Озиму пшеницю сіють з середини серпня до кінця жовтня. Кінець вересня – початок жовтня вважається оптимальним терміном посіву. Якщо проводити польові роботи в цей час, рослина встигає розроститися, утворивши коріння та пагони, а також сформувати стійкість до температури та шкідників. Врожай збирають улітку, зазвичай у липні.
Ярі сорти пшениці мають різний вегетаційний період залежно від сорту, площі вирощування та погодних умов. Зазвичай цей період коливається не більше 85-115 днів. Від кущіння до колосіння ярої пшениці минає 11-25 днів.
Яру пшеницю сіють з ранньої весни до початку літа, а збирання врожаю починається з кінця червня, залежно від погодних умов. Врожай починають збирати пізніше озимої пшениці на 10-15 днів.
Існують відмінності та в умовах зростання. Озимі сорти більш вимогливі до ґрунту, гірше переносять посуху. Разом з цим вони не такі чутливі до надлишку вологи, як ярі. Озимі вирощують на багатих фосфором, калієм та азотом ґрунтах. Великий врожай навряд чи вийде на торф’янистому, солонцевому, болотистій і підзолистому ґрунті.
Ярі сорти мають розвинену глибоку кореневу систему та добре засвоюють мінерали. Вони краще ростуть у нейтральному або слаболужному ґрунті, а кислий ґрунт для них не підходить. Для активного зростання потрібний фосфор.
Злаки вирізняються вимогами до погоди. Ярі сорти більш чутливі до погоди та температурних коливань. При сильному зниженні можуть замерзнути. Озимі сорти під снігом витримують мороз до -25 градусів, без снігового покриву — до -17. Існують відмінності й у якості та призначенні зерна. Озимі сорти мають не найкращі хлібопекарські якості, з такої пшениці виробляють борошно загального призначення, а тверді сорти переробляють. З ярої пшениці зазвичай роблять крупу, виробляють макаронні вироби. Такі сорти мають чудові хлібопекарські якості, з них виходить пористий та смачний хліб. Для аналізу у нас можна замовити прилади для визначення пористості хліба.
Озимі посіви дають більший урожай, ніж ярі. Показники варіюються залежно від технологій землеробства та погоди, у середньому це близько 3-6 тонн з гектара. На деяких полях урожай сягає 7 т/га. Це головна перевага зимового вирощування.
На врожайність дуже впливають погодні умови. Коренева система добре вбирає вологу, тож дощі збільшують вихід врожаю з гектара. Навесні відсутність опадів не зовсім критично.
На показник врожайності озимих також впливає дотримання термінів посіву, своєчасна збиральна кампанія. Шкідники та хвороби можуть суттєво знизити врожай, тому проводять допосівну та післяпосівну обробку гербіцидами.
Ярова пшениця дає в середньому 1.3-1.5 т з гектара – суттєва різниця в порівнянні з озимими сортами. Щоб збільшити цей показник, використовують мінеральні добрива та різні технології землеробства. Бур’яни можуть сильно зменшити врожай, тому з ними треба боротися одразу. У вегетаційний період ярі посіви ростуть повільно, тому бур’яни, що активно ростуть, можуть порушити кущіння. Завдяки хімічній обробці врожайність можна підвищити на 300-400 кг з гектара.
Для оцінки врожаю та його придатності до виробництва борошна найважливішим показником є активність альфа-амілази. Визначення числа падіння – необхідний крок у лабораторних дослідженнях пшениці. Вологість зерна теж сильно впливає на його біологічні характеристики, тому в лабораторіях використовують стаціонарні вологоміри.
Озима пшениця – головна зернова культура України. Основна умова її вирощування — наявність снігового покриву взимку. Озимі сорти сіють у лісостепу та північних районах степової зони. Лісостепова зона України не має чітких кордонів і простягається з південного заходу на північний схід. Центральний регіон країни розташований переважно у лісостепу.
Для посівів озимих також підходять північні частини степової зони, яка розташована на південь від лісостепу.
Ярі посіви дають менший урожай, тому не такі популярні в Україні. Враховуючи вирощування у теплу пору року, для них не важливі зимові умови. Тому ярі частіше сіють у степу, де взимку не завжди є стійкий сніговий покрив. Інших істотних відмінностей у погодних умовах немає. Ярі сорти сіють переважно на півдні України.
Пшениця – давня зернова культура, яку вирощують у різних частинах світу. Втім, помірний клімат та сніжна зима особливо добре підходять для посіву озимих сортів з високою врожайністю. Пшеницю використовують для виробництва борошна, круп, макаронних виробів. Випікання хліба — ще одна важлива галузь, у якій пшениця знаходить застосування. Ароматний, пористий хліб з високою формостійкістю важко уявити без борошна, яке роблять з зерна пшениці.
Пшениця – головна зернова культура в Україні. Врожайність вища в озимих сортів, тому більшість полів засіюють восени, а збиральну кампанію проводять улітку, зазвичай у липні. Для озимих посівів придатні лісостеп та північ степової зони – у цих районах узимку є стійкий сніговий покрив. Погода, дотримання термінів посіву та збору, добрива та правильна обробка землі позитивно позначаються на врожайності.
Ярі сорти пшениці не такі врожайні, але їх перевага в тому, що вони ростуть влітку, тому вимоги до погодних умов не такі суворі. Посівну кампанію зазвичай проводять у весняний період. Яру пшеницю найчастіше сіють на півдні України у степовій зоні.
Вимірювальна лупа має ахроматичну лінзу кратністю 10х. Ахроматична лінза призначена для скорочення чи усунення хроматичною аберація. Знімна шкала завдовжки 3см, з кроком 0,1мм може використовуватися при контролі лабораторних сит, точного виміру дрібних предметів. Вбудоване підсвічування з 8 LED діодів підсвічує аналізований об’єкт з усіх боків. Матеріал корпусу вимірювальної лупи – метал.
Центрифуга лабораторна медична настільна Liston C 2201 – являється переносний, періодичної дії, з частотою обертання від 500 про/мін до 2700 про/мін з кроком в 50 про/хв. Центрифуга призначена для застосування...
Універсальний багатофункціональний інфрачервоний аналізатор зерна з діодною матрицею DA 7200 фірм Perten Instruments (Швеція). Інфрачервоний аналізатор DA 7200 (Perten) використовується для проведення експрес-аналізу різних видів харчових продуктів і харчової сировини....
Білизномір “РЗ-БПЛ-ЦМ” – цей фотоелектричний малогабаритний пристрій, який дозволяє дуже швидко і точно визначити якість борошна і її сортність. Метод роботи грунтований на відбиваючій здатності отрубяных часток і ендосперма. Прилад...
Під час збору урожаю інтенсивні дощі можуть пошкодити зерно, внаслідок чого воно проростає. До того, як станеться завантаження на термінал, кожна вантажівка із зерном має бути ретельно перевірена щоб уникнути...
Будь-які калібрування зерна, зернових культур і продуктів їх переробки включають один або декілька параметрів: волога; білок; олія. Для калібрування певного компонента є свої налаштування зміщення і нахилу. Останні можуть регулюватися...
Призначення муфельної печі – нагрівання до заданої температури різних матеріалів. Конструктивною особливістю нагрівального пристосування є наявність так званого муфеля – термостійкого матеріалу, що розмежовує робочий простір печі та оброблюваний зразок....
Меблі для лабораторії – вид спеціалізованих меблів. Оскільки специфіка розміщення її визначена, так і окремої уваги вона вимагає при виборі. Складність полягає в тому, що умови експлуатації лабораторних меблів і...