Виробництво борошна на аграрному ринку України і її експорт в першому півріччі 2016/1017 МГ

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

Як повідомляє радник голови ПАО “Агаровий фонд” Сергій Сакиркин, за 6 місяців маркетингового року в Україні було зроблено місцевими підприємствами понад 1 млн тонн пшеничного борошна, що за показниками прирівнюється до результатів першого півріччя минулого сезону. Від торішніх результатів по щомісячних обсягах виробництва борошна ця цифра практично не відрізняється. При цьому відзначається підвищення експорту з рекордними показниками.

Результати виробництва борошна на українських предприятияx

Сакиркиным було заявлене, що чисельність підприємств, що займаються переробкою зерна, істотно зменшується в період поточного МГ. Кількість фабрик, які за період липень-грудень відрізнилися показниками в 1 тонну по виробництву борошна, складає 335. З них тільки 47 виробили понад 1 тис. тонн борошна за один місяць за офіційними даними. У це число не включені наступні комбінати:

• Луцький;
• Сумський;
• Маріупольський;
• Кіровоградський;
• Миколаївський.

При цьому статистика стверджує, що млин Беловодского КХП зробив більше 6 тис. тонн борошна за півроку, тобто, при потужності 60 тонн в добу була завантажена не менше, чим на 80Немногие підприємства можуть похвалитися таким високим завантаженням, за винятком ВКФ “Рому”, чий показник складає 95/p>

Більше 41,46родукции видали на ринок вищезгадані виробники, які на сьогодні є найбільшими (згідно із статистикою, що відмічає загальний об’єм борошна, що поступило з початку поточного маркетингового року в Україні). Порівняно з півріччям минулого сезону доля цих компаній зросла на 5/p>

Показники по експорту борошна

Завдяки підвищеним об’ємам відвантажень борошна в грудні, об’єми її експорту в першій половині 2016/2017 значно перевищили торішні показники. Сакиркин відмічає, що практично 40 тис. тонн було відвантажено в листопаді, тоді як цей показник в грудні складає рекордних 42-43 тис. тонн. З цього виходить виведення, що транспортна система України цілком здатна забезпечити вивезення продукції в подібних об’ємах, незважаючи на логістичні проблеми сезону.

В цілому, за період липень-грудень об’єми експорту українського борошна на світовий ринок склали майже 203 тис. тонн, тоді як в минулому МГ підприємствами здійснено постачань на 180,13 тис. тонн продукції. Цей показник відзначається як сприятливий і вказує на високі експортні можливості України. Це підтверджує статистика за календарний 2016 рік, коли було експортовано 369,6 тис. тонн продукції.

Також радник відмічає, що усі логістичні проблеми, стримуючі постачання на зовнішній ринок, були здолані, особливо це стосується нестачі контейнерів і рухомих складів. Також самим компаніям вдалося виправити проблеми організаційного характеру, які також перешкоджали збільшенню відвантаження борошна, зокрема 1 і 2 сорти.

Цінова політика

Статисти відмічають, що в порівнянні з періодом липень-грудень 2015/2016 цін на борошно були значно нижчі. У кінці сезону почалося їх незначне зростання, що в цифрах складає більше 200 USD за тонну продукту вищого сорту, що не сильно відбилося на середньомісячній вартості.

Також зростання цін простежується з січня, а сьогодні вартість складає 210-215 USD за тонну на умовах FCA центр/схід України. При цьому деякі підприємства погоджуються на вивезення товару на умовах демпінгу. Більшість аграріїв не поспішають продавати пшеницю 2 класи, сподіваючись на подальше зростання цін, на чому вони зможуть понизити витрати по її переробці, тому всіляко її передерживают, на що також впливають інфляційні показники.

Ситуація з собівартістю борошна послужила підвищенням цін на пшеницю в першому півріччі 2016/2017 маркетингового року, але це не лише не відбилося на відвантаженнях, а навпроти – вплинуло на їх рекордних зростання.

Експорт борошна згідно з географічними даними

За статистикою митниці 40 країн були споживачами українського борошна в першому півріччі МГ, з них деякі держави купували продукцію для її подальшої реалізації іншим країнам. За цей період жодної тонни не було відправлено на експорт на Маршалловы Острова, в Нову Зеландію, Панаму і Естонію. При цьому головними покупцями українського борошна стали:

• Великобританія – 74,75 тис. тонн;
• Об’єднані Арабські Емірати – 16,5 тис. тонн;
• Молдова – 15,7 тис. тонн;
• Канада – 13,9 тис. тонн.

Зокрема компанії, зареєстровані у Великобританії, придбали товар для його реекспорту в Палестину, Анголу, Ізраїль, Бенін, КНДР і Сомалі. При цьому головним споживачем вітчизняного продукту стала Корейська Народно-демократична Республіка, куди було відвантажено більше 81 тис. тонн від загального об’єму борошна, що експортувалося. Таким чином, була поведена статистика згідно з процентним співвідношенням:

• КНДР – 40,4/li>
• Ангола – 9,77/li>
• Палестина – 9,01/li>
• Ізраїль – 8,56/li>
• Молдова – 7,71/li>

Одночасно відзначається збільшення африканських країн-покупців, серед яких Лівія, Ліван і Сомалі. Сокиркин відмітив, що українське борошно в період за липень-грудень було також відвантажене на Мадагаскар, в Гану, Катар, ЮАР, Сьєрра-Леоне, Бенін, а також в Оман, Ірак і Саудівську Аравію. Це вказує на сприятливу статистику. За останнє півріччя разовими або постійними споживачами вітчизняного продукту також стали Домініканська Республіка, Сінгапур, Камбожда, В’єтнам, Індія.

Це не може не радувати, тому залишається лише зміцнювати успіх.

За підсумками півріччя список основних експортерів залишився практично незмінним. За свіжими даними головними підприємствами по виробництву борошна на експорт стали:

До десятки також увійшли ТОВ “Атланта-Агро”, “УКр-Агро-продукт”, “Губерния-2009” і “Пивденьмлын”. Лідером продажів як і раніше залишається ПАО “ГПЗКУ”. При цьому приведені дані не відбивають сьогоднішню дійсність повною мірою. Незважаючи на зміну тенденцій, за підсумковими результатами це відчутно не простежується. Модернізоване устаткування дозволяє збільшувати статистику багатьох підприємств, у тому числі і перевірених лідерів по експорту.

Підсумки маркетингового року

Сергій Сакиркин заявляє про вражаюче рекордні об’єми експорту за 2016 рік, при цьому показники за січень усі так само катастрофічно малі. Причина цієї статистики ховається в малих відвантаженнях борошна в КНДР в 2017 році. Можливою причиною могло стати посилення санкцій або Кореї могли запропонувати вигідніші контрактні умови. У будь-якому випадку був відмічений низький експорт коли закривалися грудневі контракти, а за січень відкрилося значно менше.

Навіть незважаючи на залучення африканських покупців, статистика залишається не такою задовільною.

Україні треба налагоджувати зв’язки з Іраком, намагатися утримувати контракти з Анголою і Лівією, а також терміново відновити постачання продукції в Сирію. До того ж, із слів радника, країні необхідно розвивати і інші напрями, зокрема африканські. У середині МГ був відмічений рекорд експорту в пшеничному еквіваленті в 15,56 млн тонн. При цьому 5,3 млн тільки планується на експорт Туреччини, і 500 тис. тонн Пакистану, що сприятливо впливає на загальну статистику.

Що стосується зростаючої тенденції імпорту пшениці, то українським виробникам рекомендується звернути увагу на наступні країни і частини світу, експорт в які планується в такому об’ємі:

• 4,43 млн тонн – Континентальна Далекосхідна Азія;
• 3,49 млн тонн – Близькосхідна Азія;
• 2,2 млн тонн – Ірак;
• 0,6 млн тонн – Сирія.

При цьому імпорт борошна африканськими країнами, згідно з прогнозами, трохи знизиться, в цілому до 2,61 млн тонн. Якщо узагальнити показники усіх вищезгаданих статистик, то слід зазначити, що Україна має великі можливості для присутності на цьому ринку, який нестримно нарощує свою потужність. Варто лише відстежувати світові тенденції, зміцнювати показники місцевого аграрного сектора і нарощувати експортний потенціал.

Джерело: http://www.apk – inform.com.