Методи миття і обробки посуду для лабораторій

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

У роботі мікробіологічної лабораторії використовують безліч посуду. Важливим показником професійної діяльності є правильна обробка усіх місткостей і інструментів. Вони повинні являтися не лише чистими, але і піддатися ретельній стерилізації, оскільки забруднений посуд може вплинути на результати.

Процес миття матеріалів

У кожній лабораторії миття і обробка усіх використовуваних пристосувань проводиться в спеціально обладнаною мийною. Особливість процедури полягає в тому, що використовувані миючі засоби жодним способом не повинні вплинути не цілісність скла і привести до зростання мікроорганізмів. Тому найчастіше застосовують спеціальні засоби, які не дряпають поверхню посуду і добре змиваються, тим самим не дають розвиватися бактеріологічному середовищу.

Існують два технологічні процеси:

• Миття нового лабораторного посуду;
• Миття використаного лабораторного посуду.

Кожен процес має свої особливості. Так, нові інструменти і місткості направляють на нейтралізацію надлишку лужних часток, які при виготовленні могли залишитися на стінках посуду. Для цього використовують гарячий розчин миючого засобу, в який занурюють усі пристосування на 15 хвилин, після промивають потоком водопровідної води. Далі занурюють посуд в розчин соляної кислоти 2который нагрівають і кип’ятять. Після її піддають промиванню гарячою водою і кілька разів обполіскують дистильованою.

Посуд, що був в неодноразовому використанні, миють лише після того, як вона піддасться обробці дезинфікуючими засобами. У Україні можна замовити послуги з дезинфекції лабораторного посуду, що забезпечують безпеку пристосувань для їх наступного використання. Якщо посуд забруднений сильно, її занурюють в хромову суміш, яка руйнує усі органічні речовини, видаляє залишки засобів для дезинфекції.

Стерилізація посуду

Після того, як усі матеріали помиті, їх просушують і готують до стерилізації – повного винищування патогенних і сапрофітних мікроорганізмів спеціальними методами і у відповідному устаткуванні. У лабораторіях біологічного типу при використовують декілька методів стерилізації :

• Кип’ячення;
• Пором під тиском;
• Сухим жаром (у печах Пастера);
• Текучою парою (у апаратах Коха);
• Механічна (фільтрування).

Кип’ячення – найпростіший метод обробки предметів з металу і стекла, які не заражені спороносними мікроорганізмами. Наступний метод передбачає використання парових стерилізаторів. Краще всього обладнати лабораторію двома анклавами. Один забезпечуватиме стерилізацію, другий – знешкоджувати інфікований мікроорганізмами інструмент.

Сухожаровый метод застосовують для стерилізації для посуду із скла, фарфору, і металу, для цього використовують спеціальне термічне устаткування– металеві шафи, які оснащені подвійними стінками, нагрівальними елементами і працюють при високих температурах.

У особливих випадках застосовують обробку інструментів і місткостей текучою парою, вона проводиться упродовж декількох днів по 30 хвилин. При такому методі пара проходить через камеру печі при закритій кришці. Така стерилізація забезпечує збереження речовин в поживних середовищах, що руйнуються при більш високих показниках температури.

Останній метод пов’язаний з використанням мембранної ультрафільтрації. Застосуємо для необхідності звільнити рідину від бактерійних організмів, для відділення вірусів від бактерій. У основі таких фільтрів матеріали з мікроскопічними порами.