Кукурудза – стандарти якості та переробка

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

Кукурудза — однорічна трав’яниста рослина, яку можна впізнати по товстому стеблі і качанам, наповненим їстівними жовтими зернами. На території колишнього Радянського Союзу цю злакову культуру почали вирощувати у другій половині 1950-х років. Причому посівні площі розташовувалися переважно на Північному Кавказі, Молдові та Україні, що пояснювалося сприятливими погодними умовами. Сьогодні українські аграрії засівають близько 4 млн. га, отримуючи близько 20 млн. т врожаю на рік. На те, скільки придатного продукту вийде з такої кількості кукурудзи, впливає якість переробки та проведення лабораторних аналізів. Виробники використовують аеродинамічні сепаратори, лущення, пурки та діафаноскопи, а також інше обладнання, яке постачає компанія « Аналіт Прилад.

Які стандарти якості застосовуються до кукурудзи

До недавнього часу виробники орієнтувалися на стандарти якості, які за нинішніх умов уже не актуальні. Сьогодні співпраця між постачальниками та споживачами будується на договірних відносинах. Саме вони визначають вимоги, яким має відповідати кукурудза, пшениця чи інша культура. При цьому в ці договірні відносини часто вносять запити, які не відповідають офіційним нормативам. Наведемо кілька прикладів:

1. Зміст жиру. Оцінюючи якості крупи цей показник не регламентується. У борошні міститься настільки багато жиру, що якби його враховували, продати її було б складно. При цьому самі споживачі навпаки звертають особливу увагу на цю характеристику. Для визначення параметра використовують дільники проби зерна та аналізатори масової частки жиру.
2. Велика. У регламенті кожному розміру зерна надано певний номер. Тим часом, покупець часто обирає сировину, яка не вписується в жодну з них. До них відноситься сорт екстра №5, який більший за борошно №5, але дрібніший за борошно великого помелу.
3. Концентрація темних включень. Ця характеристика не регламентується офіційними документами, але особливо ретельно контролюється покупцем. Домішки погіршують вид сировини, тому їх має бути трохи більше 1 точки на 1 кв. дм.

До переробки допускаються кремністо жовті (3 тип) та напівзубоподібні жовті (тип 5) кукурудзяні зерна. Ця вимога зазначена в українських технічних умовах «ДСТУ 4525:2006. Кукурудза. Причому в них немає інформації про те, якими у сировині мають бути рогоподібний та борошнистий шар. Відомо, що у третьому типі вміст борошнистого шару нижчий, а рогоподібного — вище.

У технічних умовах також не зазначено:

• скільки має бути зародок;
• яка має бути концентрація жиру в ендоспермі;
• яка тріщинуватість ендосперму допускається (на цей показник впливає режим транспортування та сушіння).

Незважаючи на те, що за цими характеристиками судять про кількість та якість готового продукту, універсальних методик їх визначення немає. Тобто, маючи на руках зовні однакові партії сировини, неможливо зрозуміти, яка продукція та в якій кількості з неї вийде.

Переробка та споживання кукурудзи: факти

Кукурудзяні зерна — сировину, що використовується під час виробництва різних продуктів. Вони багаті на вітаміни, провітаміни, макро- і мікроелементи. Не дивно, що негласне звання цієї рослини — «жовте золото». Його переробка та споживання мають свої особливості:

1. Першим етапом є обробка зерен, кількість яких тільки на одному качанку може досягати 400 штук.
2. Другий етап — мокре подрібнення. Тут використовують млини для розмелювання зерна або інші прилади. Вони видаляють зовнішню частину ядер, яку потім використовують у кормових цілях
3. З верхньої частини насіння виготовляють кукурудзяне масло.
4. На наступному етапі виділяють ендосперм — крохмальну частину, в якій міститься велика кількість вуглеводів. Після ферментації він перетворюється на солодку декстрозу (D-глюкозу).
5. Останній етап — лабораторний аналіз Тут оцінюють рівень вологи, жирність, кількість білка тощо. Для цього використовують вологоміри, аналізатори білка, лущення та інше обладнання. У польових умовах придатні переносні пристрої. До них належать, наприклад, портативні вологоміри.

У середньому після переробки залишається 85% сировини, більша частина з якої використовується в харчових цілях, менша за — при виробництві тварин кормів та промишлінних продуктів.

Як розподіляються різні види кукурудзи

Більша частина сировини, одержаної після переробки кукурудзи, вирушає на виробництво харчових продуктів. Зокрема, воно використовується при виготовленні борошняних виробів, арахісової олії, заправок для салатів та закусок, попкорну, жувальних гумок та підсолоджувачів, які додають у безалкогольні напої.

Другий напрямок — Виробництво промислових продуктів. Дивно, але кукурудза знайшла застосування під час виготовлення:

• стінних панелей;
• підлогового покриття;
• сухих батарей;
• шпалер;
• барвників;
• косметичні порошки;
• фарб і мастил;
• мила;
• гумових замінників;
• ізоляційних матеріалів;
• свічок і т.д.

Кукурудзяна сировина багата на жири. Тому з його допомогою виробляють суміші, якими вигодовують велику рогату худобу, птицю, свиней та рибу.

Кукурудза навіть задіяна у виробництві ферментаційних та промислових продуктів — спиртів, пластмаси, ферментів, паливних октанових окислювачів та етанолу, розчинників та оксигенатів.

Як кукурудзяне насіння доводить до необхідних норм

Урожай кукурудзи збирають після повного дозрівання. Для цього оцінюють вологість зерна за допомогою спеціальних вологомірів. Якщо вона становить 35%, культура готова до збирання. Урожай збирають за допомогою комбайнів, які за день покривають близько 5 га площ. Крім цього використовують трактори. На них підвішують пристрої, які дозволяють на місці відокремлювати качани від листя. Зібраний зерновий матеріал відправляється на лущення — механічне очищення, яке проводиться на молотилках. Після цього його очищають від купи. У процесі кукурудзяне насіння відокремлюють від сторонніх включень. В ідеалі у сировині має бути не більше 15% бур’янів, мінеральних та органічних домішок.

Післяприбиральна переробка триває:

1. Попереднє очищення. Тут із зерноматеріалу спочатку видаляють грудки землі, каміння та інше велике сміття. Якщо він потрапить до деталей та вузлів обладнання, це поставить під загрозу подальшу обробку. Очищення від сторонніх включень — обов’язкова процедура перед поміщенням сировини у сушильне обладнання. За наявності домішок воно буде висушене нерівномірно. У чистого матеріалу набагато простіше контролювати рівень вологості, що має бути трохи більше 35%. Чим вона чистіша, тим простіше привести зерноматеріал до встановлених норм.
2. Первинне очищення. На цьому етапі із суміші видаляють дрібні, середні та великі домішки. Якщо на переробку надходить чиста та відносно суха сировина, її можна відразу відправляти на первинне зерноочищення, минаючи попередню.
3. Вторинна очистка. Ця процедура потрібна для того, щоб привести параметри зернового матеріалу до стану, придатного для виробництва чи посіву. Зерна кукурудзи проганяють через сепаратори, які поділяють їх на фракції. Одна частина з них використовується для посіву (посівна), друга — для виробництва харчових продуктів (товарна), третя — для тварин кормів (фуражна). Четверта фракція — це, як правило, відходи.

Для підвищення ефективності кожного етапу очищення необхідно використовувати сучасне зерноочисне обладнання. Воно не тільки очищає кукурудзяні зерна від домішок, але також допомагає отримати посівний матеріал, який відповідає державним стандартам. Для оцінки їх якості знадобляться лушпичі, лічильники насіння та інше лабораторне обладнання, яке можна замовити в ТОВ. «Аналіт Прилад».

Техніка, що використовується для переробки сировини

Свою ефективність у післязбиральній переробці зерен кукурудзи довів аеродинамічний сепаратор. Він підтримує три режими роботи, дозволяючи проводити попереднє, первинне та вторинне очищення. Це багатофункціональне обладнання здатне:

• очищати зернову масу від сторонніх включень;
• відокремлювати її за вагою, враховуючи те, як вона взаємодіє з повітрям;
• калібрувати на посівну, товарну та фуражну фракції, а також відходи.

Перевага сепаратора в тому, що його можна комплектувати додатковими установками. Найчастіше використовують плоскорешітний скальператор та систему аспірації. Перша установка ефективно очищає від домішок навіть вологий та сильно забруднений матеріал, друга — знижує концентрацію канцерогенних речовин у повітрі.

Висновки

Вирощування кукурудзи — складне та ресурсомістке заняття. Однак при правильному підході воно дозволяє отримувати чисте і цінне “жовте золото”, що знайшло застосування в різних сферах промисловості. Головне — дотримуватися договірних відносин зі споживачем, дотримуватися загальноприйнятих тандартів та використовувати сучасне зерноочисне обладнання. Останнє можна підібрати в каталозі «Аналіт Прилад». Ми поставляємо млини, пробовідбірники, острівні столи для лабораторій, ваговимірювальну, лабораторну та допоміжну техніку, яку можна замовити з кур’єрською доставкою по Україні.