Останні століття сфера сільського господарства істотно змінилася. Щороку виробники створюють нові технології, що суперечать натуральним принципам господарювання, викликають деградацію ґрунту, забруднення підземних вод та річок. На противагу тотальній хімізації багато фермерів замислюються про повернення до органічного виробництва. Щоб отримати сертифікат, який дозволить приписувати до своєї продукції знак «органік», потрібно підтвердити, що її вирощують та переробляють натуральним способом. Наприклад, при виробництві зерна потрібно не лише вивчити перелік ГОСТів зернових та олійних культур, а й пройти сертифікацію. Про особливості її проходження в Україні ви дізнаєтесь у статті.
Багато українських сільськогосподарських виробників мають одну мету — вивести свій продукт на міжнародний ринок. Існує кілька причин, чому цей напрямок у бізнесі є перспективним:
Головне при виробництві сільськогосподарської продукції дотримуватись чинних стандартів, вибирати екологічно чисті технології та використовувати безпечне обладнання. Наприклад, щоб відстежувати чистоту агропродукції, необхідні спеціальні прилади для відбору проб та визначення домішок. Наприклад, німецьким фермерам вони дозволяють вирощувати сільськогосподарські культури з дотриманням встановлених стандартів та отримувати від держави 350–1000 євро за 1 га. Саме це дає уряду можливість постачати на ринок екологічні та здорові продукти.
Сьогодні в Україні лише 393,4 тис. га землі (менше 1%) із 40 млн. га задіяні в органічному виробництві. У той час як у тій же Німеччині на ріллі під органіку припадає 1 млн. га із 15 млн. га (6,5%). Але навіть ці цифри можна назвати успіхом з огляду на те, що у 2012 р. лише 272 тис. га українських сільгоспземель використовувалися з цією метою.
Згідно з щорічними звітами, перше місце у світовому рейтингу країн, які перейшли на органічне виробництво, посідає Австралія, у європейському рейтингу – Іспанія. У першій під органіку виділено понад 17 млн. га сільськогосподарських земель, у другій — 1,6 млн. Лідером із вирощування екологічно чистої агропродукції серед східноєвропейських країн є Польща, у якій під ці завдання виділено понад 662 тис. га. Ті ж дані вказують на те, що в Україні менше ніж 1% земель можна назвати «органічними». Вони найкраще демонструють, що український потенціал у цьому перспективному напрямі аграрного бізнесу ще не розкритий.
Місцеві аграрії мають можливість зайняти лідируючі позиції у світовому рейтингу. Цьому можуть сприяти три фактори:
За трьома цими показниками Україна може обігнати багато європейських країн. За всього бажання західноєвропейські аграрні комплекси що неспроможні покрити потреби свого ринку, оскільки розмір їх органічних площ досяг природного краю. Тому державам, як Швейцарія, доводиться закуповувати екологічні та здорові продукти ззовні.
Експортуючи на захід органічні зернові культури, українські сільгоспвиробники будуть у подвійному виграші. У цьому випадку їхній дохід зростатиме за рахунок прибутку від експорту та ціноутворення місцевого ринку. Наприклад, кілька років тому вартість органічного зерна перевищувала вартість неорганічного лише на 40%. Сьогодні різниця складає 100%. Цьому посприяв попит, що росте, і висока експортна ціна.
Щоб підтвердити органічне походження агропродукції, сільгоспвиробнику потрібно звернутися до будь-якого сертифікаційного центру та замовити аудит. Загалом у країні працює 16 таких установ.
Ціна сертифікації залежить від розміру посівних площ. До речі, тарифи в Україні набагато нижчі, ніж у тій самій Європі. Наприклад, гонорар інспектора, який працює у німецькому сертифікаційному центрі AbCer, становить понад 600 євро на добу. При цьому на те, щоб дослідити комплекс та видати йому знак органічного продукту, у нього йде 2-3 дні.
Етап №1
Насамперед аграрій повинен звернутися до сертифікаційного центру з планом органічного виробництва та описом своєї діяльності. Спочатку співробітники установи проведуть ретельний аналіз документів, а потім нададуть перелік паперів, які потрібно здати для сертифікації.
Етап №2
Другий етап – виїзд інспектора на об’єкт. У ході розслідування фахівець ретельно вивчить органічне виробництво, у тому числі:
За результатами дослідження інспектор складе звіт, який надішле до сертифікаційного центру.
Етап №3
На підставі результатів перевірки компетентний орган ухвалює рішення про сертифікацію. Але навіть за позитивного результату слід перечекати конверсійний період тривалістю 6–36 місяців, протягом якого неорганічне сільське господарство плавно перейде на органічне. У цей час маркувати продукцію знаком органік ще заборонено.
Після закінчення конверсійного періоду сертифікаційний центр має право щороку проводити інспекційні перевірки. При цьому він може перевіряти не лише склади з агропродукцією, пурки, діафаноскопи та інше обладнання, а й місця реалізації та бухгалтерію.
Етап №4
Виробнику, який успішно пройшов сертифікацію, вручається відповідний документ із зазначенням найменування, адреси підприємства та статусу агропродукції. Він також має право розміщувати на своїх продуктах наданий статус.
Сертифікація – обов’язкова процедура для виробників, які працюють у сільському господарстві та бажають підтвердити органічне походження свого продукту. Її рекомендується проходити підприємствам, які займаються бджільництвом, рослинництвом, тваринництвом, а також переробкою, продажем, імпортом чи експортом агропродукції. Але перед цим бажано провести передсертифікаційний внутрішній контроль, виявити помилки виробництва та удосконалити матеріально-технічну базу. При необхідності можна встановити нові вологоміри тістозаготівель, пурки, вимірники деформації клейковини або прилади для визначення олійності зерна. У великому асортименті це та інше обладнання представлене у каталозі ТОВ «Аналіт Прилад».
Фотоелектричний фотометр КФК- 3-01 Фотометр призначається для якісного аналізу коефіцієнта пропуску оптичної щільності, твердих прозорих зразків, рідинних розчинів, а також визначення зміни швидкості оптичної щільності продукту і виявлення складу скупчення...
Вимірник розмірів хліба ИФХ- 250 (аналог Y1 – ENX) призначений для визначення формоустойчивости череневого хліба, яка характеризується величиной стосунки висоти череневого хліба до його середнього діаметру. Діаметр і висоту череневого...
Зважування і розрахунок з використанням якісних вагів є точним, ефективним і зручним методом. При цьому габарити і форми приладу не грають ключової ролі. Середню масу можна знайти наступним шляхом –...
ДСТУ ISO 1871 : 2003 чинний ДСТУ ISO 5498 : 2004 чинний ДСТУ ISO 6541 : 2005 чинний ДСТУ EN 12955-2001 чинний ДСТУ ISO 21572 : 2006 ще не введень...
Дати визначення якості борошна може як технолог, а й звичайний споживач. Для цього необхідно знати основні показники якості борошна пшеничного. Оцінка якості муки проводиться за простою схемою. Розглянемо детальніше кожен...
Якість зерна оцінюють у лабораторних умовах. Для того, щоб досягти високої якості продукції, необхідно проводити безліч аналізів та тестів, які допоможуть визначити характеристики матеріалу. Для цього використовується спеціальне обладнання у...
Якщо не вживати відповідних заходів щодо боротьби з кліщами, шкідливими комахами, гризунами (мишоподібними) та іншими шкідниками зерна при зберіганні різної сільськогосподарської продукції, у тому числі й зерна, можна зіткнутися зі...
Сільськогосподарська галузь будь-якої країни великою мірою будується на вирощуванні і переробці зерна, а це означає, що воно є важливим і незамінним елементом в існуванні як держав, так і кожного окремого...