Чистий бізнес: особливості органічної сертифікації в Україні

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

Останні століття сфера сільського господарства істотно змінилася. Щороку виробники створюють нові технології, що суперечать натуральним принципам господарювання, викликають деградацію ґрунту, забруднення підземних вод та річок. На противагу тотальній хімізації багато фермерів замислюються про повернення до органічного виробництва. Щоб отримати сертифікат, який дозволить приписувати до своєї продукції знак «органік», потрібно підтвердити, що її вирощують та переробляють натуральним способом. Наприклад, при виробництві зерна потрібно не лише вивчити перелік ГОСТів зернових та олійних культур, а й пройти сертифікацію. Про особливості її проходження в Україні ви дізнаєтесь у статті.

Про що мріють фермери

Багато українських сільськогосподарських виробників мають одну мету — вивести свій продукт на міжнародний ринок. Існує кілька причин, чому цей напрямок у бізнесі є перспективним:

1. При переході на міжнародний ринок у фермера з’являється можливість отримувати прибуток у євро або в іншій іноземній валюті, курс якої постійно зростає.
2. Дохід європейських чи американських споживачів вищий. Отже, у цьому випадку збільшується і розмір середнього чека.
3. У багатьох західних країнах перехід виробництва зерна чи іншої продукції зі знаком «органік» — національна ідея. Уряди йдуть назустріч таким виробникам, щороку виділяючи їм державні субсидії.

Головне при виробництві сільськогосподарської продукції дотримуватись чинних стандартів, вибирати екологічно чисті технології та використовувати безпечне обладнання. Наприклад, щоб відстежувати чистоту агропродукції, необхідні спеціальні прилади для відбору проб та визначення домішок. Наприклад, німецьким фермерам вони дозволяють вирощувати сільськогосподарські культури з дотриманням встановлених стандартів та отримувати від держави 350–1000 євро за 1 га. Саме це дає уряду можливість постачати на ринок екологічні та здорові продукти.

Що каже статистика?

Сьогодні в Україні лише 393,4 тис. га землі (менше 1%) із 40 млн. га задіяні в органічному виробництві. У той час як у тій же Німеччині на ріллі під органіку припадає 1 млн. га із 15 млн. га (6,5%). Але навіть ці цифри можна назвати успіхом з огляду на те, що у 2012 р. лише 272 тис. га українських сільгоспземель використовувалися з цією метою.

Згідно з щорічними звітами, перше місце у світовому рейтингу країн, які перейшли на органічне виробництво, посідає Австралія, у європейському рейтингу – Іспанія. У першій під органіку виділено понад 17 млн. га сільськогосподарських земель, у другій — 1,6 млн. Лідером із вирощування екологічно чистої агропродукції серед східноєвропейських країн є Польща, у якій під ці завдання виділено понад 662 тис. га. Ті ж дані вказують на те, що в Україні менше ніж 1% земель можна назвати «органічними». Вони найкраще демонструють, що український потенціал у цьому перспективному напрямі аграрного бізнесу ще не розкритий.

Місцеві аграрії мають можливість зайняти лідируючі позиції у світовому рейтингу. Цьому можуть сприяти три фактори:

• відносно непогана екологічна ситуація;
• велика посівна площа;
• низький ступінь засміченості земель.

За трьома цими показниками Україна може обігнати багато європейських країн. За всього бажання західноєвропейські аграрні комплекси що неспроможні покрити потреби свого ринку, оскільки розмір їх органічних площ досяг природного краю. Тому державам, як Швейцарія, доводиться закуповувати екологічні та здорові продукти ззовні.

Експортуючи на захід органічні зернові культури, українські сільгоспвиробники будуть у подвійному виграші. У цьому випадку їхній дохід зростатиме за рахунок прибутку від експорту та ціноутворення місцевого ринку. Наприклад, кілька років тому вартість органічного зерна перевищувала вартість неорганічного лише на 40%. Сьогодні різниця складає 100%. Цьому посприяв попит, що росте, і висока експортна ціна.

Куди звернутися до сертифікації?

Щоб підтвердити органічне походження агропродукції, сільгоспвиробнику потрібно звернутися до будь-якого сертифікаційного центру та замовити аудит. Загалом у країні працює 16 таких установ.

Ціна сертифікації залежить від розміру посівних площ. До речі, тарифи в Україні набагато нижчі, ніж у тій самій Європі. Наприклад, гонорар інспектора, який працює у німецькому сертифікаційному центрі AbCer, становить понад 600 євро на добу. При цьому на те, щоб дослідити комплекс та видати йому знак органічного продукту, у нього йде 2-3 дні.

Етапи сертифікації

Етап №1

Насамперед аграрій повинен звернутися до сертифікаційного центру з планом органічного виробництва та описом своєї діяльності. Спочатку співробітники установи проведуть ретельний аналіз документів, а потім нададуть перелік паперів, які потрібно здати для сертифікації.

Етап №2

Другий етап – виїзд інспектора на об’єкт. У ході розслідування фахівець ретельно вивчить органічне виробництво, у тому числі:

• посівний матеріал;
• структуру та стан ґрунту;
• стан складів;
• особливості готової продукції;
• стан вологомірів, транспортних засобів, зернозбиральних машин, термостатів та колбонагрівачів, а також іншого обладнання, що використовується на підприємстві.

За результатами дослідження інспектор складе звіт, який надішле до сертифікаційного центру.

Етап №3

На підставі результатів перевірки компетентний орган ухвалює рішення про сертифікацію. Але навіть за позитивного результату слід перечекати конверсійний період тривалістю 6–36 місяців, протягом якого неорганічне сільське господарство плавно перейде на органічне. У цей час маркувати продукцію знаком органік ще заборонено.

Після закінчення конверсійного періоду сертифікаційний центр має право щороку проводити інспекційні перевірки. При цьому він може перевіряти не лише склади з агропродукцією, пурки, діафаноскопи та інше обладнання, а й місця реалізації та бухгалтерію.

Етап №4

Виробнику, який успішно пройшов сертифікацію, вручається відповідний документ із зазначенням найменування, адреси підприємства та статусу агропродукції. Він також має право розміщувати на своїх продуктах наданий статус.

Висновки

Сертифікація – обов’язкова процедура для виробників, які працюють у сільському господарстві та бажають підтвердити органічне походження свого продукту. Її рекомендується проходити підприємствам, які займаються бджільництвом, рослинництвом, тваринництвом, а також переробкою, продажем, імпортом чи експортом агропродукції. Але перед цим бажано провести передсертифікаційний внутрішній контроль, виявити помилки виробництва та удосконалити матеріально-технічну базу. При необхідності можна встановити нові вологоміри тістозаготівель, пурки, вимірники деформації клейковини або прилади для визначення олійності зерна. У великому асортименті це та інше обладнання представлене у каталозі ТОВ «Аналіт Прилад».