З кожним роком рівень забруднення грунту росте. Це відбувається із-за осадження викидів функціонуючих промислових підприємств і накопичення радіонуклідів. Причиною також є присутність в грунті патогенних мікроорганізмів і закисляння як результат надмірного внесення мінеральних добрив. Саме тому відбір проб грунту актуальний зараз як ніколи. Він потрібний для моніторингу рівня забрудненості.
Відібрані зразки проходять лабораторний аналіз для оцінки кількісного і якісного складу грунту за наступними показниками:
Залежно від того, який саме вид дослідження буде проводиться, проби грунту відбирають з тією або іншою періодичністю.
Тип аналізу | Періодичність, не менше |
Бактеріологічний | 1 раз на рік |
Хімічний | |
Гельмінтологічний | |
Забрудненість важкими металами | 1 раз в 3 роки |
Обстеження грунтів лікувально-профілактичних установ, дитячих садів, зон відпочинку | 2 рази в рік (весна і осінь) |
Аналіз динаміки самоочищення грунту | Перший місяць – щотижня Далі – щомісячно |
На місце відбору виїжджає група людей, за результатами роботи яких складається паспорт для досліджуваної ділянки землі. У паспорті вказуються наступні дані:
При відборі зразків грунту поряд з виробничими підприємствами необхідно враховувати різні метеорологічні дані. Це відноситься передусім до сили і напряму вітрів, характерних для досліджуваної території. Від цих показників залежить розподіл забруднюючих речовин.
Термін | Пояснення | ||
Пробний майданчик | Ділянка досліджуваної території, що характеризується схожими умовами | ||
Точкова проба | Матеріал, узятий з одного місця горизонту або з одного шару грунтового профілю, типовий для цього шару або горизонту | Об’єднана проба | Суміш двох або більше точкових проб |
На підставі даних паспорта розробляється план або карта, на яку наноситься джерело забруднення, передбачувані пробні майданчики і мітки для відбору точкових проб грунту. Пробні майданчики намічають в сітці координат. Рівномірність розподілу забруднюючих речовин визначає відстань між лініями координатної сітки. Якщо якісь ділянки забруднені нерівномірно, проміжки між лініями теж буде різниться.
Використовується також інший спосіб вибору ділянок – концентричні кола. При цьому методі спочатку визначається “епіцентр” – точка концентрації забруднення, наприклад, місце розташування промислового підприємства. Потім наносяться кола з діаметром тим більше, чим далі від центру круга.
Пробний майданчик, який закладається для фабрики або заводу, що забруднюють грунт, повинен займати ділянку, рівну триразовій площі санітарно-захисної зони. Щоб відібрані проби давали об’єктивне уявлення про якості грунту, майданчики закладають на ділянках землі з однотипними рослинним і грунтовим шарами.
Якщо зразки грунту беруть для контролю посівних територій сільськогосподарських установ, то майданчики, кожна з яких займає одну сотку, намічаються на кожні 0,5~20 гектара. Кількість майданчиків залежить від того, які культури вирощуються на території, а також від рельєфу місцевості.
Для відбору проб грунту поряд з дитячими садами, школами і так далі, які роблять для санітарного контролю грунту, потрібні пробні майданчики площею в 25 квадратних метрів.
Проби грунту беруть з послідовних шарів на території, вибраній на стадії розвідки. Кожен зразок повинен показувати в цілому властивості пробного майданчика згідно з даними паспорта ділянки, а також узгоджуватися з метою дослідження по нижчеприведеній таблиці.
Існують загальні правила для відбору зразків :
Незалежно від того, якому виду аналізу підлягає проба, вона має бути зареєстрована в журналі з привласненням номера. Окрім цього, до кожного зразка складається спеціальний талон, що містить наступну інформацію :
Зразки, призначені для гельмінтологічного аналізу, мають бути досліджені негайно після доставки. Зберігають їх при температурі 4~5 °З в лабораторному холодильнику.
Проби для кількісних і якісних досліджень бактерій перевозять в спеціальних сумках-холодильниках. Зберігати їх можна не більше діб. Якщо зразки підлягають перевірці на кишкові палички, то допустимий час зберігання – 72 години.
У особливих випадках проби грунту консервують за допомогою формаліну або соляної кислоти. Це роблять, якщо передбачається, що термін між відбором зразків і початком їх аналізу може скласти до 30 днів.
Для хімічних досліджень і визначення вологості термогравіметричним способом з об’єднаної проби беруть навішування вагою 10~20 г і підсушують воно в сушарній шафі при температурі 105°С.
Доставлені в лабораторію проби проходять підготовку до аналізу. Грунт рівномірно розкладають на папері і змізерніють, якщо в цьому є необхідність. Якщо в зразках зустрічаються камінчики, сміття, комахи і так далі, їх видаляють. Потім проби грунту перетирають в ступці і просіюють через сито з осередками діаметром 1 мм.