Як правильно зробити відбір проб ґрунту

З кожним роком рівень забруднення ґрунту зростає. Це відбувається через осадження викидів функціонуючих промислових підприємств та накопичення радіонуклідів. Причиною також є присутність у ґрунті патогенних мікроорганізмів та закислення, як результат надлишкового внесення мінеральних добрив. Саме тому відбір проб ґрунту актуальний зараз як ніколи. Відбір ґрунтових зразків необхідний моніторингу рівня забрудненості.

Відібрані зразки проходять лабораторний аналіз для оцінки кількісного і якісного складу грунту за наступними показниками:

• рівень pH (кислотно-лужний баланс);
• хлориди;
• пестициди;
• азот амонійний ((NH4) );
• відношення білкового азоту до органічного;
• з’єднання сірки;
• важкі метали;
• ціаніди і миш’як;
• нафта і нафтопродукти;
• феноли;
• канцерогенні і радіоактивні речовини;
• аніонактивні і катионактивные детергенти.

Залежно від того, який саме вид дослідження буде проводиться, проби грунту відбирають з тією або іншою періодичністю.

Вибір території і розташування майданчиків для відбору зразків

На місце відбору виїжджає група людей, за результатами роботи яких складається паспорт для досліджуваної ділянки землі. У паспорті вказуються наступні дані:

• дата виїзду, адреса і площа ділянки;
• характер рельєфу місцевості і назви присутніх грунтів;
• наявність рослин, рівень грунтових вод, материнська і підстилаюча порода, а також видимі показники засоленості і заболоченості;
• результати аналізу горизонту грунту за кольором, вологості, складу і структурі, складанню, щільності, наявності включень, характеру переходу горизонту;
• дані, що характеризують джерело забруднюючих речовин : сфера діяльності виробництва, кількість продукції, що випускається, об’єм газу, що викидається, рідких і твердих речовин, відстань до довколишніх житлових будинків, організацій і місць огорожі води.

При відборі проб ґрунту поруч із виробничими підприємствами необхідно враховувати різні метеорологічні дані. Це стосується, перш за все, до сили та напрямку вітрів, характерних для досліджуваної території. Від цих показників залежить розподіл забруднюючих речовин.

Терміни по відбору проб грунту

На підставі даних паспорта відбору проб ґрунту розробляється план або карта, на яку наноситься джерело забруднення, пробні майданчики і мітки для відбору точкових проб ґрунту. Пробні майданчики намічають у сітці координат. Рівномірність розподілу забруднюючих речовин визначає відстань між лініями координатної сітки. Якщо якісь ділянки забруднені нерівномірно, проміжки між лініями теж відрізнятимуться.

Згідно з методикою відбору проб ґрунту для лабораторного дослідження використовується також інший спосіб вибору ділянок – концентричні кола. У цьому методі спочатку визначається «епіцентр» — точка концентрації забруднення, наприклад, місце розташування промислового підприємства. Потім наносяться кола з діаметром тим більше, що далі від центру кола.

Пробний майданчик для відбору проб ґрунту для хімічного аналізу, що закладається для фабрики або заводу, що забруднює ґрунт, повинен займати ділянку, що дорівнює триразовій площі санітарно-захисної зони. Щоб відібрані проби давали об’єктивне уявлення про якості грунту, майданчики закладають на ділянках землі з однотипними рослинним та ґрунтовим шарами.

Якщо зразки грунту беруть контролю посівних територій сільськогосподарських установ, то майданчики, кожна з яких займає одну сотку, намічаються кожні 0,5~20 гектара. Кількість майданчиків залежить від того, які культури вирощуються на території, а також рельєфу місцевості.

За інструкцією з відбору проб ґрунту поруч із дитячими садками, школами тощо, які роблять для санітарного контролю ґрунту, необхідні пробні майданчики площею 25 квадратних метрів.

Правила відбору проб грунту

Відповідно до правил відбору проб ґрунту зразки ґрунту беруть із послідовних шарів на території, обраній на стадії розвідки. Кожен зразок повинен показувати в цілому властивості пробного майданчика відповідно до даних паспорта ділянки, а також узгоджуватися з метою дослідження за наведеною нижче таблицею.

Існують загальні правила відбору проб для лабораторного дослідження:

• Якщо поглиблення перевищує 40 см, то треба зробити не менше двох проб.
• Якщо грунт заражений мікроорганізмами, важливо дотримуватися правил асептики.
• Для хімічного аналізу треба узяти не менше 5 проб. Їх беруть шпателем, ножем або спеціальним пробовідбірником. Відібрані зразки змішують в один, вага якого повинна скласти 1 кг або більше.
• Якщо грунт забруднений нафтою або нафтопродуктами, у тому числі бензином, дизельним паливом, мазутом і так далі, проби треба брати на різній глибині від 0 до 5 см і від 5 до 20 см
• Якщо у складі грунту є важкі метали, зразки відбирають пластиковим пробовідбірником. Використання металевого виробу може вплинути на достовірність результатів лабораторного аналізу.
• Якщо грунт перевіряється на наявність речовин, що легко випаровуються, то відібрані проби відразу ж щільно закупорюють в скляному лабораторному посуді.
• Для проведення мікробіологічного аналізу грунту знадобиться не менше 10 проб, узятих стерильним інструментом і розміщених в стерильних місткостях. Об’єднана проба складається з трьох зразків вагою близько 250 г, а відбір робиться з двох шарів: 0~5 і 5~20 см
• Для гельмінтологічного аналізу потрібна об’єднана проба, що відповідає 10 зразкам вагою по 200 г, відібраним на глибині від 0 до 5 см і від 5 до 20 см Такі проби беруть за допомогою укороченого грунтового бура.

Підготовка зразків до лабораторного дослідження

Незалежно від того, якому виду аналізу підлягає проба, вона має бути зареєстрована в журналі з привласненням номера. Окрім цього, до кожного зразка складається спеціальний талон, що містить наступну інформацію :

• дата і час відбору;
• адреса ділянки;
• номери проби, ділянки, майданчика;
• глибина шару;
• опис метеорологічних умов у момент узяття зразка;
• прізвище людини, що здійснила огорожу.

Зразки, призначені для гельмінтологічного аналізу, мають бути досліджені негайно після доставки. Зберігають їх при температурі 4~5 °З в лабораторному холодильнику.

Проби для кількісних і якісних досліджень бактерій перевозять в спеціальних сумках-холодильниках. Зберігати їх можна не більше діб. Якщо зразки підлягають перевірці на кишкові палички, то допустимий час зберігання – 72 години.

У особливих випадках проби грунту консервують за допомогою формаліну або соляної кислоти. Це роблять, якщо передбачається, що термін між відбором зразків і початком їх аналізу може скласти до 30 днів.

Для хімічних досліджень і визначення вологості термогравіметричним способом з об’єднаної проби беруть навішування вагою 10~20 г і підсушують воно в сушарній шафі при температурі 105°С.

Доставлені в лабораторію проби проходять підготовку до аналізу. Грунт рівномірно розкладають на папері і змізерніють, якщо в цьому є необхідність. Якщо в зразках зустрічаються камінчики, сміття, комахи і так далі, їх видаляють. Потім проби грунту перетирають в ступці і просіюють через сито з осередками діаметром 1 мм.