Як відкрити лабораторію на зерновому елеваторі

Про автора

Максимова Ганна

Хімік-технолог органічних речовин, працює у компанії "Analit-Pribor"

Статті автора

Слабка лабораторія на зерновому елеваторі – це явний програш в конкурентній боротьбі. Результати аналізу лабораторії – найголовніший документ, на основі якого формується вартість продукції, і саме оцінка лабораторії впливає на ціну зерна в контрактах на постачання. Якщо лаборант помилково присвоїв зерну неправильний клас, підприємство втрачає без перебільшення мільйони. Розгляньмо, як відкрити лабораторію на зерновому елеваторі і що для цього потрібно.

Функції виробничо-технологічної лабораторії

Що робить лаборант на елеваторі? Найголовніше завдання лабораторії – проаналізувати різні характеристики зерна і присвоїти йому клас. У випадку з пшеницею привласнюється клас від 1 до 6, де класи 1-3 використовуються для приготування борошна і посилення слабких класів пшениці (4 і 5), а 6 клас призначений для комбікормів.

Співробітник зернової лабораторії не тільки проводить дослідження зерна, а й бере безпосередню участь у прийомі, переміщенні та відвантаженні зерна, контролює ряд параметрів при сушінні, вентиляції та зберіганні зернових культур. Усі спостереження лаборанта фіксуються у відповідній формі.

При прийомі зерна на зберігання лаборант перевіряє документи про якість продукту. У разі, якщо дані в документі на зерно не співпадають з результатами аналізу лабораторії, фахівець оформляє рекламаційний акт. Лаборант відбирає проби для аналізів, відправляє зерно на зберігання і оформляє відповідні документи.

Аналізи зерна проводяться згідно з нормами чинного законодавства або за критеріями, заданими в контракті на постачання. Зазвичай додаткові критерії для оцінки прописуються в контрактах на експорт продукції.

У ході зберігання зерна лаборанти аналізують його на обладнанні лабораторії елеватора за багатьма критеріями:

• органолептичним показникам (цвіту і запаху);
• масовій долі білку, вологи, клейковини, якості сирої клейковини;
• числу падіння;
• скловидній;
• наявності домішок, у тому числі бур’янових;
• дефектам і іншим показникам.

Оформлення результатів аналізів фіксується співробітником лабораторії в журналі за формою № 3ХС-49.

Вимоги до якості зерна залежать від потреб замовника – для продовольчих або непродовольчих цілей. Зерно для експорту зазвичай оцінюється по нормах ЄС або за стандартами USDA – Міністерства сільського господарства США. Культури для обороту усередині країни аналізуються за українським законодавством – ГОСТ або ДСТУ.

Загальні вимоги до лабораторії

Порядок роботи лабораторії регулює Інструкція про роботу виробничих (технологічних) лабораторій підприємств Міністерства заготівель СРСР від 16.08.1979. Цей документ не переглядався в Україні з надбанням незалежності і належить до чинного законодавства.

Також робота лабораторії регламентується Положенням про виробничу технологічну лабораторію, його затверджує керівник зернового складу. Організація лабораторії не повинна суперечити чинним нормативним документам: санітарним і будівельним нормам, а також положенням про охорону праці.

Будівля лабораторії має бути розташована в зручному для під’їзду транспорту місці, оскільки в обов’язки співробітників входить забір проб для аналізів з автомобілів або вагонів із зерном. Деяке устаткування дозволяє проводити забір проб не покидаючи лабораторії і управляючи пробовідбірниками дистанційно, за допомогою джойстиків.

У розпорядженні лабораторії на елеваторі мають бути:

• приміщення для прийому і підготовки проб зерна до аналізів;
• вагова кімната;
• окремі кімнати для технічних і хімічних аналізів;
• кімната для хлібопекарських випробувань борошна;
• кімната для миття лабораторного посуду;
• окремі приміщення для зберігання проб і хімічних реактивів;
• місце для оформлення робочої документації;
• кабінет начальника лабораторії і вбиральня.

За правилами, кімнати для технічних і хімічних аналізів не можна поєднувати – це мають бути два окремі приміщення. У кімнаті для технічних аналізів визначають клейковину, тип і підтип зерна, вологість, засміченість і скловидну.

Приміщення для хімічних аналізів призначене для досліджень, що супроводжуються хімічними випарами або виділенням газів – наприклад, визначення клітковини, кальцію або фосфору в зерні, а також спалювання для визначення зольності.

У ваговій розташовують лабораторні ваги і вимірювальні прилади підвищеної точності. Приміщення для зберігання проб і реактивів не повинні опалюватися і бути схильними до прямих сонячних променів. У кімнаті не допускається наявність вікон.

Нормы СНиП регламентують, що на кожного співробітника лабораторії повинно доводитися не менше 14 кв. м робочого приміщення. Довжина робочого столу для одного працівника має бути в межах 1,5-3 метрів.

Які знадобляться прилади

Співробітники лабораторій із величезним стажем в один голос стверджують про важливість гарного обладнання для елеваторської лабораторії. Навіть невелика похибка у визначенні — і зерно з першого класу переходить до другого. Це колосальні, часто-густо багатомільйонні фінансові втрати для компанії, тому на оснащення лабораторії та підвищення кваліфікації її співробітників коштів шкодувати не можна.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України “Про затвердження Технічного регламенту зернового складу”, у лабораторії на елеваторі має бути наступне обладнання для лабораторії елеватора:

• • 3 щупи (пробовідбірника) для забору проб (автомобільний, комора, мешковый);
  • універсальний лабораторний млин типу ЛМТ, Борей;
  • лабораторний млин типу ЛЗМ;
  • мікроскоп;
  • дільник-змішувач зерна типу БИС- 1;
  • дільник типу ДПЗ;
  • ваги лабораторні аналітичні;
  • ваги технічні;
  • лупа вимірювальна 10-Х, 4.5Х;
  • коробки для зберігання зразків на 3,5 і 10 літрів;
  • гігрометр;
  • діафаноскоп ДЗС;
  • електровологомір типу PM;
  • пурка літрова типу ПХ- 1, ПХ- 3;
  • необхідний лабораторний посуд;
  • набір лабораторних сит;
  • хімічні реагенти відповідно до номенклатури;
  • прилад для визначення якості клейковини типу ИДК- 7, ИДК-3М;
  • прилади для визначення білку згідно ДСТУ-П- 4117-2002;
  • прилади для визначення числа падіння згідно ГОСТ 30498-97 (ІСО 3093-82);
  • пристрої для дистиляції води;
  • інфрачервоний аналізатор типу Infratec, Inframatic, Инфраскан;
  • сушарна шафа СЭШ-3М;
  • лабораторна тістомісилка У1-ЕТК, ТЛ- 2;
  • розсівання лабораторний РЛ- 3;
  • еталонні зразки культур.

Головний критерій при виборі устаткування – як можна менший показник погрішності вимірів. У сучасних високоточних моделях цей показник зведений до мінімуму. Класичні методи дослідження зерна за різними параметрами віднімали у лаборанта години роботи. Сучасне устаткування дозволяє впоратися з такими ж завданнями за хвилини.

Також при купівлі приладів для лабораторії виникає питання, вітчизняне або імпортне устаткування вибрати? На точність свідчень “походження” приладів не впливає, але імпортне устаткування має привабливіший і ергономічний зовнішній вигляд і часто виготовляється з дорожчих і довговічніших матеріалів.

Для великих лабораторій з великими обертами і безперервною роботою в декілька змін купівля дорогого устаткування зарубіжного виробництва виправдана і досить швидко окупиться. Елеваторам же поменше сенсу витрачати великі гроші, особливо з урахуванням зростання курсу валют, сенсу немає – з усіма лабораторними завданнями відмінно справляється вітчизняне устаткування.

Як проходить атестація лабораторії

Щоб висновки лабораторії мали юридичну вагу, в обов’язковому порядку вимагається пройти атестацію.

Атестація лабораторії проводиться згідно Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність”. Атестацію можуть проводити метрологічні центри за рішенням Центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Як правило, це територіальні органи Держспоживстандарту України. Наприклад, до уповноважених органів проведення атестації відносяться державні підприємства “Укрметртестстандарт” і “Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології і сертифікації”.

Для проведення атестації потрібно буде подати наступний пакет документів :

• • 1. Заява про прохання проведення атестації з підписом директора і головного бухгалтера.
    2. Положення про підрозділ.
    3. Паспорт підрозділу.
    4. Керівництво за якістю (укр. настанова з якості, англ. quality manual).
    5. Проект галузі надання повноважень.

Зміст кожного документу детально розглядається в наказі Державного комітету з питань технічного регулювання і споживчої політики “Про затвердження Правил надання повноважень і атестації в державній метрологічній системі”.

Перед проходженням атестації сторони в обов’язковому порядку укладають договір. Контролююча сторона проводить експертизу документації, а також розробляє і погоджує план проведення атестації.

Лабораторія проходить атестацію на об’єктивність і технічну компетентність. Для підтвердження незалежності перевіряється фінансове положення підприємства, організаційна структура, схема оплати праці, адміністративна підлеглість і юридичний статус лабораторії. Атестація повинна підтвердити неангажованість лабораторії і виключити вірогідність фальсифікації результатів аналізів в інтересах замовника.

Незалежною визнається лабораторія, заявник від якої володіє власним приміщенням, усім необхідним обладнанням та є юридичною особою. Також допускається довгострокова оренда приміщень та обладнання. Іншими словами, під час атестації зернової лабораторії потрібно довести, що вона не пов’язана із замовниками досліджень фінансовою чи господарською діяльністю та не має жодних спільних інтересів.

На робочому місці кожного співробітника має бути його посадова інструкція з вказівкою обов’язків, функцій, меж відповідальності, прав, вимог до освіти і досвіду роботи фахівця. Усі фахівці, що виробляють виміри, в обов’язковому порядку мають бути аттестованы.

Приміщення лабораторії повинні відповідати експлуатаційним вимогам приладів, які в них встановлені. Крім того, приміщення повинне відповідати санітарним нормам, вимогам пожежної і екологічної безпеки, а також нормам по охороні праці. Оцінці на відповідність піддаються вибро- і шумоізоляція приміщення, освітленість, кліматичні умова, наявність водопроводу і каналізаційної системи, стан мереж живлення і т. д.

Усе устаткування має бути аттестованы державними органами перевірки і мати відповідні сертифікати. Для вимірювальних приладів обов’язкова перевірка державною метрологічною службою.

У лабораторії має бути науково-технічна література згідно з профілем послуг, що робляться, і зразки нормативно-правових актів, що регулюють роботу лабораторії.

Після закінчення процедури перевірки складається акт. При успішному проходженні атестації лабораторія отримує свідоцтво про атестацію і має право на виконання робіт, вказаних в області атестації.

Акредитація лабораторії : що дає і як проходить

На відміну від обов’язкової атестації, акредитація лабораторії відбувається виключно за бажанням заявника. Акредитація зернової лабораторії – це досить складна процедура, проте наявність атестату про акредитацію дозволяє проводити випробування та сертифікацію продуктів у сфері своєї компетенції.

Залежно від цілей, акредитація може проводитися за українськими або міжнародними стандартами. При проходженні акредитації лабораторія повинна підтвердити, що має необхідну компетенцію, устаткування і ресурси для проведення випробувань і сертифікації продукції.

Акредитація проводиться згідно Закону України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”. Уповноваженим проводити акредитацію являється Національне агентство по акредитації України – НААУ. Випробувальні і калібрувальні лабораторії проходять акредитацію за стандартом ДСТУ ISO/IEC 17025 : 2006. У разі успішного проходження акредитації лабораторії видається атестат про акредитацію.

Для проходження акредитації треба заповнити заявку і підготувати необхідний пакет документів. Заявки і документи на акредитацію випробувальної лабораторії подаються в чорних теках-реєстраторах, калібрувальною – в помаранчевих. Це важливо не переплутати, оскільки кожному органу оцінки, що акредитується, присвоєний свій колір теки.

Акредитована лабораторія повинна проходити перевірки для підтвердження статусу. Періодичність таких перевірок залежить від стандарту, по якому проходила акредитація. За півроку до закінчення терміну дії атестата про акредитацію представник лабораторії повинен подати повторну заявку. Повторна акредитація може проходити за спрощеною процедурою, залежно від результатів інспекційних перевірок. Крім того, можна подавати заявку на розширення сфери акредитації.

УВАГА! З 01.01.2016 вступили в силу зміни до Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність”. Нова версія закону не припускає проведення атестації лабораторії, проте ніяких нових нормативних актів, що регламентують процес відкриття і запуску лабораторії, поки не опубліковано. З актуальною інформацією про процес відкриття лабораторії можна ознайомитися на сайту ГП “Укрметртестстандарт”. Ми також опублікуємо детальну статтю, як тільки стане зрозумілий новий алгоритм відкриття зернової лабораторії.